Географічна карта - Хеврон (Hebron)

Хевро́н (חֶבְרוֹן, Хеврон; الخليل, Аль-Халіль) — найбільше місто в південній частині Західного берега річки Йордан у Палестинській автономії, столиця провінції Хеврон. Розміщене за 30 км південніше Єрусалиму на висоті 927 м над рівнем моря. Населення близько 166 000 палестинців (2006) та 800 ізраїльтян, що проживають в історичному єврейському кварталі і біля нього, для захисту яких частина міста знаходиться під контролем ізраїльської армії.

Хеврон — одне з найдавніших міст світу, знаходиться в історичній області Юдея (і є в коліні Юди), вшановується в юдаїзмі другим за святості містом після Єрусалима. Найвідоміше історичне місце в Хевроні — це Печера Патріархів, яка є святинею для юдеїв, християн і мусульман.

У Біблії також згадується як Кириаф-Арба ; сьогодні цим ім'ям названо прилегле до Хеврону ізраїльське місто.

Хеврон входить до числа чотирьох святих для євреїв міст (Єрусалим, Хеврон, Тверія і Цфат)

До 1300 року до н. е. — центр ханаанської культури, місце проживання «велетнів».

Після завоювання євреями Ханаану увійшов в наділ коліна Юди і був переданий сім'ї Халева, сина Єфонії  —,.

Єврейське населення безперервно жило в Хевроні протягом більше 3 тисячоліть — з 13 ст. до н. е. і по 1929 рік.

Хеврон став першою столицею царя Давида у 950 р. до н. е. В Хевроні син Давида Авесалом проголосив себе царем та підняв повстання проти свого батька. При Ровоамі Хеврон, як одно з найважливіших міст на півдні Юдеї, було сильно укріплене.

Після вавилонського полону був заселений переважно ідумеями. Потім увійшов до складу Хасмонейського царства при Александрі Яннаї, потім, при Іроді Великому і його синах, був частиною Юдеї і нарешті — частиною римської провінції Юдея, пізніше перейменованої в Палестину. Візантійці перетворюють «Печеру Патріархів» (Печера Махпела) у церкву. У 614 році місто було зайняте перської армією Хосрова II, але незабаром було повернено до Візантії. У 638 завойоване мусульманами. У 1100—1187 роках — знаходиться під владою хрестоносців, потім — до 1517 р. — в руках мамлюків. До Першої світової війни — під османським управлінням, за результатами війни — під британським мандатом. Англійська влада не звертала увагу на заклики арабських лідерів до знищення єврейської громади в Хевроні. У 1929 році це призвело до масового єврейського погрому в місті. Було вбито 67 євреїв, сотні євреїв були покалічені. Єврейська лікарня Бейт-Хадасса, в якій лікувалися всі жителі міста, була розграбована і зруйнована. У 1936 році єврейське населення Хеврона було евакуйовано з міста. У 1948—1967 рр. Хеврон був окупований Йорданією. У ході Шестиденної війни 1967 року опинився під контролем Ізраїлю.

У 1968 році ініціативна група на чолі з рабином Моше Левінгером вирішила відновити єврейську присутність у Хевроні. Згодом були створені 3 єврейських квартали: Авраам-Авін, Бейт-Хадасса і Тель-Румейда. На сьогоднішній день там проживає близько 650 осіб.